Взаємозв'язок між кількістю соматичних клітин та захворюванням корів субклінічним маститом стафілококової та коліформної етіології

Abstract

Результати визначення взаємозв’язку між кількістю соматичних клітин та мікроорганізмами, що є збудниками субклінічного маститу в секреті вим’я корів першої лактації свідчать про можливість використання цих результатів, щодо підрахунку кількості соматичних клітин для попереднього встановлення виду мікроорганізму, який спричинив це захворювання. Нашими дослідженнями встановлено, що найбільш інтенсивне збільшення соматичних клітин протягом перших трьох днів притаманне коліформному субклінічному маститу, кількість яких в цей період досягає в середньому 5 млн/см3 в секреті вим’я корів. Стафілококовий мастит характеризується тим, що зростання кількості соматичних клітин відбувається повільніше, ніж при коліформному маститі, та їх найбільша кількість становить в середньому 4 млн/см3 в секреті вим’я корів. Изучали клеточный ответ молочной железы коров при субклиническом мастите, вызванном S. aureus, E. coli. В опыте были коровы первой лактации впервые заболевшие маститом. Подсчет соматических клеток проводили методом прескотта-Брида. Установлена взаимосвязь между количеством соматических клеток в секрете коров, больных субклиническим маститом и видом возбудителя мастита. Клеточный ответ молочной железы при субклиническом мастите разной этиологии неодинаковый и зависит от вида возбудителя. Так, при колиформном мастите в первые три дня заболевания в секрет вымени коров мигрирует большее количество соматических клеток по сравнению с маститом, возбудителем которого является S. aureus. Наибольшее количество соматических клеток при стафилококковом мастите регистрировали на 6-й день от начала заболевания, а при колиформном – на 3-й день, которое составляло в среднем, соответственно 4 млн\см3 и 5 млн/см3. Стафилококковый субклинический мастит характеризовался более длительным периодом выделения повышенного количества соматических клеток в секрет вымени коров, который составил, в среднем 26-27 дней, а у колиформного мастита этот период составлял 14-15 дней. Выделение соответствующих возбудителей субклинического мастита отмечали параллельно с повышенным количеством соматических клеток. Отсутствие бактерий E.coli в секрете вымени коров, больных колиформным субклиническим маститом, отмечали через 15-16 дней от начала заболевания, а отсутствие бактерий S. aureus соответственно через 26-27 дней.