Короткий опис(реферат):
В статті наведені дані по можливості використання реактивності організму на стрес для підвищення стійкості птиці до неоплазм. Установлена значна різниця за рівнем кортикостероїдів між
лініями курей (від 3,76 до 9,67 мкг/100 мл), родинами та сім'ями всередині ліній (від 2,88 до 4,64 мкг/100 мл); збереження молодняку, здатність до регресії неоплазм, що викликані ВСP, і стійкість до хвороби Марека вірогідно вище у низькореактивних груп, ніж високореактивних. Для підвищення стійкості птиці може бути використаний показник реактивності організму на стрес (АКТГ). Выявлена значительная разница по уровню кортикостероидов между линиями кур (от 3,76 до
9,67 мкг/I00 мл), семействами и семьями внутри линий (от 2,88 до 4,64 мкг/100 мл); сохранность
молодняка, способность к регрессии неоплазм, вызванных BСP, и устойчивость к болезни Марека
достоверно выше у низкореактивных групп, чем высокореактивных. Для повышения устойчивости
птицы может быть использован показатель реактивности организма на стресс (АКТГ).
Суть розробки, основні результати:
Revealed a significant difference in the level of corticosteroids between the lines of chickens (from
3,76 to to 9,67 mg/I00 ml), families and the families inside the lines (from 2,88 to a 4,64 mg/100 ml); the
safety of the young animals, the ability to regress neoplasm caused by HRV, and resistance to Marek's disease is significantly higher in disconecting groups than reactive. To increase stability of the birds can be
used an indicator of reactivity to stress (ACTH).
