Порівняльна оцінка методів індикації листерій та удосконалення поживного середовища

Abstract

В статті наведено данні щодо порівняльної оцінки методів індикації листерій з продуктів тваринництва та удосконалення поживного середовища. Встановлено, що найбільш ефективними для виділення листерій з продуктів тваринницва є бульйон Фрейзера з наступним пересіванням на Palcam –агар та розроблене нами щільне дифернційно-діагностичне середовище на основі агар-агаруза з додаванням селекційних добавок Фрейзера. У бульйоні Фрейзера ріст лістерий супроводжується почорнінням середовища в результаті розщеплення бактеріями ескуліну до ескулетину й глюкози й взаємодії ескулетину з іонами Fе+3. При застосуванні удосконаленного нами агарагару з додаванням селективних добавок (налідиксова кислота, літію хлорид, акрифлавін, ескулін, цитрат амонію заліза) та добавок Фрейзера ми отримали колонії лістерій чорного коліру та прозорі колонії при культивуванні сальмонели. Лістерії було виявлено у 86% проб. Ефективність цього середовища була подібною до попереднього. Крім цього, нове середовище може бути застосовано в якості диференційно-діагностичного середовища для виділення лістерії та диференціювання від інших збудників харчових токсикоінфекцій – сальмонели, кишкової палички, тощо. В перспективі потрібно подальше вивчення властивостей нового поживного середовища та вивчення методів швидкої індикації збудників лістеріозу та інших збудників харчових токсикоінфекцій в продуктах тваринництва. В статье приведены данные о сравнительной оценке методов индикации листерий из продуктов животноводства и усовершенствования питательной среды. Установлено, что наиболее эффективными для выделения листерий из продуктов животноводства есть бульон Фрейзера с последующим пересеванием на Palcam-агар и разработанная нами плотная диференционно-диагностическая среда на основе агар-агаруза с добавлением селекционных добавок Фрейзера. В бульоне Фрейзера рост листерий сопровождается почернением среды в результате расщепления бактериями эскулина к эскулетину и глюкозы и взаимодействия эскулетина с ионами Fе +3. При применении усовершенствования нами агарагару с добавлением селективных добавок (налидиксовая кислота, лития хлорид, акрифлавина, эскулин, цитрат аммония железа) и добавок Фрейзера мы получили колонии листерий черного цвета и прозрачные колонии при культивировании сальмонелы. Листерии было обнаружено в 86% проб. Эффективность этой среды была подобна предыдущей. Кроме этого, новая среда может быть применена в качестве дифференциально-диагностической среды для выделения листерии и дифференцировки от других возбудителей пищевых токсикоинфекций - сальмонеллы, кишечной палочки и т.д.. В перспективе требуется дальнейшее изучение свойств новой питательной среды и изучения методов быстрой индикации возбудителей листериоза и других возбудителей пищевых токсикоинфекций в продуктах животноводства.