Генетична структура за овопротеїновими локусами  в процесі створення диморфної популяції гусей

Бондаренко, Юрій Васильович; Хвостик, Віктор Павлович; Бондаренко, Юрий Васильевич; Хвостик, Виктор Павлович; Bondarenko, Yuriy Vasyleevich; Khvostik, Victor Pavlovich

Генетична структура за овопротеїновими локусами в процесі створення диморфної популяції гусей

Бондаренко, Юрій Васильович; Хвостик, Віктор Павлович; Бондаренко, Юрий Васильевич; Хвостик, Виктор Павлович; Bondarenko, Yuriy Vasyleevich; Khvostik, Victor Pavlovich

URI: http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/8715

Дата: 2020

Короткий опис(реферат):

Роботу проведено в умовах племінного заводу ДППП «Роздольне» Харківської області з розведення гусей великої сірої та рейнської порід. Внаслідок проведення прямих і зворотних схрещувань птиці цих порід виведено гусей диморфної популяції з подвійною аутосексністю – в добовому і статевозрілому віці. Проведено дослідження генетичної структури за поліморфними локусами яєчного білку гусей вихідних батьківських форм, нащадків першого-третього поколінь та створеної диморфної популяції. Після електрофорезу в крохмальному гелі фракційний склад овопротеїнів розподілявся на такі інтенсивно забарвлені зони: овоальбуміну (OV), овомукоїду (OM), трансферину (TF), овомакроглобуліну (OMG). У дослідної птиці локуси OV, TF та OMG виявилися мономорфними – усі особини мали гомозиготний фенотип АА, тому частота алеля *А в кожному з цих локусів дорівнювала 1,000. Значні відмінності між дослідженими групами гусей встановлено за локусом овомукоїду OM, який виявився сильно поліморфним і представленим трьохалельною кодомінантною системою *А, *В, *С. Відмінності, передусім, пов’язані з характером розподілу фенотипів та ступенем співпадання фактичної і теоретично очікуваної їх кількості. У всіх досліджених групах птиці основу популяційного генофонду складали носії переважно алеля OМ*А в гомо- чи гетерозиготному стані. При цьому гетерозиготних особин АВ фактично виявлено менше, а гомозиготних АА – більше, ніж теоретично очікувалося. У локусі, який детермінує поліморфізм овомукоїду, частота більш поширеного алеля *А у гусей досліджених груп знаходилася в межах 0,531-0,750. Слід відмітити, що вірогідних відмінностей за частотою алелей у цьому локусі між гусьми досліджених популяцій не досягнуто. За рівнем гетерозиготності вірогідної різниці між дослідженими групами птиці не встановлено. Найменший показник гетерозиготності визначено у великих сірих гусей (7,19 %), у рейнських дещо більше – 12,19%. У гусей першого покоління рівень гетерозиготності займає проміжне положення (11,56 %) поміж вихідними батьківськими породами. У гусей F2-F3 та диморфної популяції рівень гетерозиготності підвищується до 13,75-15,00 %. Работа проводилась на племзаводе ДППП «Раздольное» Харьковской области по разведению гусей крупной серой и рейнской пород. В результате прямого и обратного скрещивания птиц этих пород были выведены гуси диморфной популяции с двойной аутосексностью в однодневном и однолетнем возрасте. Изучение генетической структуры полиморфных локусов яичного белка гусей исходных родительских форм, потомков первого и третьего поколений и созданной диморфной популяции.

Суть розробки, основні результати:

The work was carried out in the breeding plant DPPP “ozdolne” of Kharkov region for breeding geese of Large Gray and Rhine breeds. As a result of direct and reverse crossings of birds of these breeds, geese of dimorphic population with double autosexuality were bred at the age of one day and at one age. A study of the genetic structure of polymorphic loci of egg white geese of the original parental forms, descendants of the first and third generations and the created dimorphic population. After starch gel electrophoresis, the fractional composition of ovoproteins was divided into the following intensely colored zones: ovoalbumin (OV), ovomucoid (OM), transferrin (TF), ovomacroglobulin (OMG). In the experimental bird, the OV, TF, and OMG loci were found to be monomorphic – all individuals had a homozygous AA phenotype, so the frequency of the *A allele in each of these loci was 1,000. Significant differences between the studied groups of geese were found at the locus of ovomucoid OM, which turned out to be strongly polymorphic and represented by a three-allele codominant system *A, *B, *C. The differences are primarily related to the nature of the distribution of phenotypes and the degree of coincidence of the actual and theoretically expected number. In all studied groups of birds, the basis of the population gene pool consisted mainly of carriers of the OM*A allele in the homo- or heterozygous state. In this case, less heterozygous individuals of AB were actually detected, and homozygous AA - more than theoretically expected. In the locus that determines the ovomucoid polymorphism, the frequency of the more common allele *A in geese of the studied groups was in the range of 0.531-0.750. It should be noted that significant differences in the frequency of alleles in this locus between the geese of the studied populations were not achieved. According to the level of heterozygosity, no probable difference was found between the studied groups of birds. The lowest rate of heterozygosity was found in Large Gray geese (7.19%), in the Rhine slightly more - 12.19%. In geese of the first generation, the level of heterozygosity occupies an intermediate position (11.56%) between the original parent breeds. In geese F2-F3 and dimorphic population, the level of heterozygosity increases to 13.75-15.00%.

Показати повний опис матеріалу