Структурно-агрегатний склад грунту під різними сидератами у міжряддях Ginkgo biloba L.

Abstract

Гінкго білоба (Ginkgo biloba L.) для України є екзотичною рослиною, яка на даний час стає популярною для озеленення парків. Рослинна сировина (листки) використовуються як лікарська і у контексті органічного виробництва має фармацевтичну значущість. В Сумському національному аграрному університеті гінкго білоба вирощується з метою отримання органічної сировини розсадним способом; молоді саджанці пересаджуються у відкритий ґрунт, на ділянку, де догляд за рослинами відбувається без застосуванням пестицидів та синтетичних мінеральних добрив. Міжряддя між рослинами гінкго 2,5 м і у разі високої температури та посушливого вегетаційного періоду відсоток виживання особин знижується. Тому застосування сидеральних рослин у міжряддях гінкго білоба може допомогти рослині подолати температурний стрес, зрегулювати структурний та поживний стан ґрунту. У дослідженнях використано достатньо розповсюджені у Лісостепу України сидерати: фацелія, конюшина біла, конюшина червона, райграс однорічний, еспарцет піщаний, гірчиця біла. Сидерати висівалися у третю декаду квітня у міжряддя досліджуваного виду. Наприкінці серпня відібрано ґрунтові зразки на визначення структурно-агрегатного складу ґрунту пошарово 0‒10, 10‒20 і 20‒30 см, які після достигання повітряно-сухого стану були просіяні (сухий метод) і визначено відсотки часток ґрунту з різними діаметрами та коефіцієнт структурності ґрунту. Відсотки агрономічно цінної структури залежали від механічного обробітку ґрунту, що здійснювався на варіанті без сидератів та від видів сидератів, гідротермічних умов років дослідження. На варіанті без сидератів за механічного рихлення для боротьби з бур’янами отримано найвищий відсоток агрегатів діаметром 10‒0,25 мм у шарах 0‒10 і 20‒30 см, відповідно по цих глибинах і найвищий коефіцієнт структурності. Утримання міжрядь під такими сидератами як гірчиця біла, конюшина біла сприяло формуванню у шарі 0‒10 см доброго структурного стану. В шарі 10‒20 см коефіцієнт структурності був найвищий на варіанті із конюшиною білою, відповідно агрономічно цінна структура становила 69,6 %, дещо менше на гірчиці 68,3 % та еспарцеті 68,8 %. В шарі 20‒30 см еспарцет і конюшина біла серед сидератів показали найкращий результат, коефіцієнт структурності становив 2,7. В подальшому дослідження ефективності покривних культур на ґрунтові режими, стан та розвиток гінкго білоба будуть продовжені і підбиратимуться кращі сидерати з оптимальними нормами та строками висіву та догляду за рослинами. Гинкго билоба (Ginkgo biloba L.) для Украины является экзотическим растением, которое в настоящее время становится популярным для озеленения парков. Растительное сырье (листья) используются как лекарственное и в контексте органического производства имеет фармацевтическую значимость. В Сумском национальном аграрном университете гинкго билоба выращивается с целью получения органического сырья рассадным способом; молодые саженцы пересаживаются в открытый грунт, на участок, где уход за растениями происходит без применением пестицидов и синтетических удобрений. Междурядья между растениями гинкго 2,5 м и в случае высокой температуры и засушливого вегетационного периода процент выживания саженцев снижается. Поэтому применение сидеральных растений в междурядьях Гинкго билоба может помочь растению преодолеть температурный стресс, регулировать структурно-агрегатное состояние и питательный режим почвы. В исследованиях использованы достаточно распространенные в Лесостепи Украины сидераты: фацелия, клевер белый, клевер красный, райграс однолетний, эспарцет песчаный, горчица белая. Сидераты высевались в третью декаду апреля в междурядья Гинкго. В конце августа были отобраны почвенные образцы для определения структурно-агрегатного состава почвы послойно 0-10, 10-20 и 20-30 см, которые после доведения до воздушно-сухого состояния были просеяны через сита (сухой метод) и определены проценты частиц почвы с различными диаметрами и коэффициент структурности почвы. Значения агрономически ценной структуры зависели от механической обработки почвы, базирующейся на варианте без сидератов и от видов сидератов, гидротермических условий лет исследования. На варианте без сидератов при механическом рыхлении для борьбы с сорняками получен самый высокий процент агрегатов диаметром 10-0,25 мм в слоях 0-10 и 20-30 см, соответственно по этим глубинам и высокий коэффициент структурности. Содержание междурядий под такими сидератами как горчица белая, клевер белый способствовало формированию в слое 0-10 см хорошего структурного состояния. В слое 10-20 см коэффициент структурности был самый высокий на варианте с клевером белым, соответственно агрономически ценная структура составляла 69,6%, несколько меньше на горчице 68,3% и эспарцете 68,8%. В слое 20-30 см эспарцет и клевер белый среди сидератов показали наилучший результат, коэффициент структурности составил 2,7. В дальнейшем исследования эффективности покровных культур на почвенные режимы, состояние и развитие Гинкго билоба будут продолжены, в которых будут подбираться лучшие сидераты с оптимальными нормами и сроками посева и ухода за растениями.