Вплив ретардантів на ріст рослин та структуру урожайності соняшнику

Abstract

У статті висвітлені результати лабораторних та польових досліджень з вивчення реакції рослин соняшнику на застосування ретарданту Моддус. За результатами змін в анатомічній будові гіпокотиля рослин визначено, що максимальний очікуваний рівень скорочення стебла, за рахунок зменшення прозенхімності клітин, складає біля 30 %. В умовах польового досліду із клиновидним розміщенням рядків вивчали реакцію рослин соняшнику на різні способи використання препарату. Досліджували зміни висоти стебла та алгоритм формування урожайності, залежно від рівня внутрішньовидової конкуренції. Дослідження проводили у діапазоні густоти від 20 до 160 тис. шт./ га , вивчали варіанти із обробкою насіння, обробкою вегетуючих рослин та комбінованим застосуванням ретарданту. Встановлено, що фактичний рівень зменшення висоти стебла визначається фазою розвитку рослин та рівнем внутрішньовидової конкуренції у посіві. Ефект зростав за комбінованого використання ретарданту та зі збільшенням густоти стояння рослин. Фактором зниження розрахункової урожайності були зміни у структурі продуктивності рослин, що супроводжувалися звуженням та зміщенням діапазону показників оптимальної густоти посіву. В статье освещены результаты лабораторных и полевых исследований по изучению реакции растений подсолнечника на применение ретарданты Моддус. По результатам изменений в анатомическом строении гипокотиля растений определено, что максимальный ожидаемый уровень сокращения стебля, за счет уменьшения прозенхимности клеток, составляет около 30%. В условиях полевого опыта с клиновидным размещением строк изучали реакцию растений подсолнечника на различные способы использования препарата.