Abstract:
Стаття присвячена дослідженню популяцій конюшини лучної (Trifolium pratense L.) природних трав’яних фітоценозів в умовах м. Суми та Сумської області (природний заповідник «Михайлівська цілина») з використанням
методів молекулярної біології, зокрема ПЛР-діагностики з участю олігонуклеотидних RAPD-праймерів, з метою
встановлення генетичного різноманіття виду на рівні популяцій. Вивчення генетичної структури популяцій виду
є складовою комплексного популяційного аналізу, який, у тому числі, включає дослідження вікової та онтогенетичної, статевої, розмірної та віталітетної структур, репродукції та ростових процесів, що дозволяє розкрити
механізми стійкості виду у тих чи інших умовах зростання, оцінити перспективи його існування та зробити
висновок щодо генетичного різноманіття його популяцій.
З агрономічної точки зору конюшина лучна – надзвичайно цінна польова культура, оскільки використовується
як корм для худоби, а її здатність фіксувати атмосферний азот у ґрунті забезпечує трави-супутники цим елементом живлення. З цієї причини конюшина лучна є гарним попередником для зернових культур. У межах природних фітоценозів частка конюшини лучної може складати до 20% травостою, що разом з іншими видами трав
формує високопродуктивні луки. Дослідження природних угруповань конюшини лучної на молекулярному (геномному) рівні дозволяє максимально точно оцінити ступінь біорізноманіття виду, селекційний потенціал сортів як
джерела цільових генів для добору зокрема та генетичної плазми загалом. Молекулярний аналіз також дозволить
оцінити втрати генетичних ресурсів конюшини лучної внаслідок агресивних бойових дій.
Об’єктом дослідження були зразки конюшини лучної, зібрані у різних локаціях трав’яних фітоценозів м. Суми
та природного заповідника «Михайлівська цілина». Генетичний матеріал (ДНК) виділяли з використанням
сіль-ферментної екстракції з подальшим очищенням та висадженням нуклеїнової кислоти. Ампліфікацію ДНК
здійснювали з використанням RAPD-праймерів Ver_1 AATCGGGCTG та Ver_2 GTTGCGATCC з подальшою візуалізацією продуктів реакції в агарозному гелі у присутності бромистого етидію. Характер ампліконів свідчить
про задовільну якість препаратів нуклеїнових кислот. Ампліфікація фрагментів виявила високий ступінь поліморфізму по обох маркерах (17 поліморфних локусів з 18), а дослідження спорідненості зразків конюшини лучної
з використанням кластерного аналізу встановило тісну спорідненість між зразками, що росли у межах міста
Суми у суміжних локаціях, а також природного заповідника «Михайлівська цілина».
Description:
The article is devoted to the study of populations of red clover (Trifolium pratense L.) in natural herbaceous phytocoenoses
in Sumy city and Sumy region (Nature Reserve Mykhailivska Tsilyna) using molecular biological methods, in particular PCR
diagnostics with the participation of oligonucleotide RAPD primers, in order to establish the genetic diversity of the species
at the population level. The study of the genetic structure of species populations is a component of a comprehensive
population analysis, which, among other things, includes the study of age and ontogenetic, sexual, size and vitality
structures, reproduction and growth processes, which allows us to reveal the mechanisms of species resistance in certain
growth conditions, assess the prospects for its existence and draw conclusions about the genetic diversity of its populations.
From an agronomic point of view, red clover is an extremely valuable field crop, as it is used as fodder for livestock, and its
ability to fix atmospheric nitrogen in the soil provides companion grasses with this nutrient. For this reason, meadow clover
is a good precursor for cereals. Within natural phytocoenoses, the share of meadow clover can be up to 20% of the grass
stand, which, together with other grass species, forms highly productive meadows. The study of natural communities of red
clover at the molecular (genomic) level allows us to assess the degree of biodiversity of the species, the breeding potential
of varieties as a source of target genes for selection in particular and genetic plasma in general. Molecular analysis will also
make it possible to estimate the loss of genetic resources of the red clover as a result of aggressive military operations.
The object of the study was red clover samples collected in different locations of herbaceous phytocoenoses in Sumy
and the Nature Reserve Mykhailivska Tsilyna. Genetic material (DNA) was extracted using salt-enzyme extraction, followed
by purification and nucleic acid precipitation. DNA amplification was performed using RAPD primers Ver_1 AATCGGGCTG
and Ver_2 GTTGCGATCC followed by visualization of reaction products in an agarose gel in the presence of ethidium
bromide. The nature of the amplicons indicates the satisfactory quality of the nucleic acid preparations. Amplification
of fragments revealed a high degree of polymorphism at both markers (17 polymorphic loci out of 18), and the study
of the affinity of red clover samples using cluster analysis established a close relationship between samples growing within
the city of Sumy in adjacent locations, as well as the Nature Reserve Mykhailivska Tsilyna.