Роль органічних комплексів міді, марганцю, цинку в підвищенні продуктивності курей

Abstract

Концентрації міді та марганцю в інгредієнтах, які зазвичай використовуються в кормах для бройлерів, є низькими та зазвичай недостатніми для задоволення потреб у харчуванні. Джерела неорганічних мінералів, таких як сульфати та оксиди, широко використовуються завдяки їх високій комерційній доступності та низькій ціні. Однак відомо, що сульфати мають низьку біодоступність через їх високу розчинність у водному середовищі та антагоністичні взаємодії з іншими мінералами та поживними речовинами в раціоні. Це дослідження присвячено визначенню впливу хелатних металів на продуктивність курчат. З числа методів дослідження використовувалися абстрагування, аналіз і синтез, моделювання, а також методи емпіричного дослідження, зокрема, спостереження за птицею та порівняння результатів, вимірювання показників, експеримент. У рамках проведеного дослідження а період перших семи днів не було зафіксовано суттєвих розбіжностей щодо споживання корму птицею контрольної та експериментальної груп. На восьмий день у птиці, яка перебувала на контрольному раціоні, що включав мікроелементи Zn, Mn, Cu у незначній кількості, почало відбуватися зниження рівня споживання кормів, що в подальшому привело до зменшення показників росту тіла, тобто з’явилися симптоми дефіциту мікроелементів. На приріст живої маси та коефіцієнт конверсії корму позитивно впливали органічні добавки, однак, не було виявлено істотної різниці (P > 0,05) щодо приросту маси тіла між органічними мікроелементами та неорганічним контролем. У середньоорганічному раціоні коефіцієнт конверсії корму (P <0,01) був вищим, ніж при контрольному раціоні завдяки відносно меншому споживанню корму. В умовах надання високоорганічного раціону не було отри мано додаткових даних щодо приросту живої маси та коефіцієнту конверсії корму. Щодо виділення мікроелементів, то екскреція Zn, Mn, Cu мала тенденцію до зростання (P <0,001) відповідно до збільшення споживання вищезазначених мікроелементів. Птиця, яка перебувала на середньоорганічному раціоні виявляла нижчу (P < 0,001) екскрецію мікроелементів порівняно з птицею, яка була на високоорганічному раціоні. Результати дослідження показали, що добавка з 4 мг Cu та 40 мг Mn та Zn з органічних джерел може бути достатньою для нормального росту птиці у двадцятиденному періоді. Використання у кілька разів меншої кіль кості органічних мікроелементів у раціонах птиці дозволить уникати високого рівня екскреції мікроелементів в навколишнє середовище.