Короткий опис(реферат):
В даній оглядовій роботі розглянуто актуальне питання захворювання птиці туберкулом. Дане захворювання
вважалося в Україні викорененим. З іншого боку поодинокі випадки захворювання птиці все ж зустрічається. Це
можна пояснити в зв’язку з воєнними діями в Україні та тим що Mycobacterium avium постійно циркулює серед
дикої птиці. Актуальність даного питання підтверджується, ще і тим що цим захворюванням боліють не тільки
птиця але воно є контагіозним і для людей. У 2022 році підозру у захворювання птиці на туберкульоз виявляли
здебільшого у частому секторі і серед невеличких підприємств. Причиною випадків захворювання птиці на туберкульоз було недотримання санітарних норм, недостатня або відсутня дезінфекція приміщень. Використання
відкритих годівниць і водопоїв, сприяло контакту домашньої птиці із дикими птахами які є носіями Mycobacterium
avium. Відсутність вакцинації птиці за різних причин. При захворюванні птиці на туберкульоз у неї знижується
несучість на 30–50%, зменшення м’ясної продуктивності, при збільшенні витрати на корм. При розтині птиці
спостерігаються патологоанатомічні зміни в легенях, селезінці, лімфатичних вузлах. Морфологічними та біологічними особливостями збудника є те що Mycobacterium avium є кислотостійкою, нерухомою, грам-позитивною
паличкою розміром 0,2–0,5 × 1,0–4,0 мкм. Її клітинна стінка містить високу концентрацію ліпідів, які забезпечують стійкість до дезінфектантів і впливу зовнішнього середовища. Збудник є облігатним аеробом, який активно
розмножується при температурі 37–42°C. Оптимальний рН середовища для росту становить 6,0–7,0. Бактерія
здатна зберігати життєздатність у ґрунті, воді, підстилці та на поверхнях протягом 2 років. Бактерія нечутлива до більшості стандартних дезінфектантів. Факторами патогенності є стійкість до фагоцитозу, завдяки
чому бактерія зберігається в макрофагах, викликаючи хронічне запалення. Основними шляхами поширення інфекції в умовах приватних господарств є фекально-оральний шлях який відбувається через викид збудника через
фекалії хворих птахів. Умови поганої гігієни сприяють контамінації води, корму та підстилки. Проблеми своє
часної діагностики у приватних господарствах є відсутність доступу до сучасних методів, відсутнє обладнання
для молекулярно-генетичної діагностики. Найчутливішими методами діагностики є ПЛР, гістологічний аналіз
і мікробіологічні дослідження. Профілактичні заходи включають дезінфекцію, ізоляцію хворих птахів, контроль
умов утримання та вакцинацію.
Суть розробки, основні результати:
This review paper considers the topical issue of tuberculosis in poultry. This disease was considered eradicated in Ukraine.
On the other hand, isolated cases of poultry disease still occur. This can be explained by the military operations in Ukraine
and the fact that Mycobacterium avium constantly circulates among wild birds. The relevance of this issue is also confirmed
by the fact that this disease affects not only birds but is also contagious to humans. In 2022, suspicion of tuberculosis in
birds was detected mainly in the poultry sector and among small enterprises. The cause of cases of tuberculosis in birds
was non-compliance with sanitary standards, insufficient or absent disinfection of premises. The use of open feeders and
waterers contributed to the contact of domestic poultry with wild birds that are carriers of Mycobacterium avium. Lack of
vaccination of birds for various reasons. When a bird becomes ill with tuberculosis, its egg production decreases by 30–50%, meat productivity decreases, and feed costs increase. At autopsy of the bird, pathological changes are observed in the
lungs, spleen, lymph nodes. Morphological and biological features of the pathogen are that Mycobacterium avium is an
acid-fast, immobile, gram-positive rod measuring 0.2–0.5 × 1.0–4.0 μm. Its cell wall contains a high concentration of lipids,
which provide resistance to disinfectants and environmental influences. The pathogen is an obligate aerobe that actively
multiplies at a temperature of 37–42°C. The optimal pH of the medium for growth is 6.0–7.0. The bacterium is able to
maintain viability in soil, water, litter and on surfaces for 2 years. The bacterium is insensitive to most standard disinfectants.
Pathogenicity factors include resistance to phagocytosis, due to which the bacterium is retained in macrophages, causing
chronic inflammation. The main routes of infection in private farms are the fecal-oral route, which occurs through the release
of the pathogen through the feces of sick birds. Poor hygiene conditions contribute to the contamination of water, feed and
litter. The problems of timely diagnosis in private farms are the lack of access to modern methods, the lack of equipment for
molecular genetic diagnostics. The most sensitive diagnostic methods are PCR, histological analysis and microbiological
studies. Preventive measures include disinfection, isolation of sick birds, control of housing conditions and vaccination.