Короткий опис(реферат):
This study examines the multidimensional role of ESG risk assessment in corporate projects through theoretical frame
works (stakeholder theory, institutional complexity) and empirical analysis of Chinese A-share manufacturing firms (2013-
2023; 23,660 observations). Key findings reveal ESG performance significantly enhances corporate high-quality development
(β=0.185, p<0.01), with environmental risk management showing the strongest marginal impact. Digital transformation acts
as a critical positive moderator: each 1-unit increase in digitization amplifies ESG’s value contribution by 23.7% through
dual mechanisms – efficiency gains (e.g., blockchain reducing ESG report errors by 65%) and signal enhancement
(IoT data increasing green premiums by 2.3%). Significant industry heterogeneity exists: high-tech firms achieve higher
ESG governance efficiency (0.9071) versus traditional manufacturers (0.3994), attributed to green innovation synergies.
Institutional complexity (e.g., conflicting domestic/international rating weights) drives ESG rating divergences, prompting the
proposed "Dynamic Adaptive Governance Framework." This framework advocates risk quantification via an ESG Risk Matrix
(e.g., CO2
intensity × carbon price sensitivity), differentiated resource allocation (high-tech: 2.5%–3.2% revenue for R&D;
traditional: 55% ESG budget to environmental tech), and institutional adaptation ("GLOBE-Local" strategies like emphasizing
religious respect in Southeast Asia). Methodologically, the DN-DDF efficiency model uncovers stage-specific bottlenecks,
showing sustainability phases lag profitability stages by 7.4% efficiency. Practical implications include leveraging digital
tools for ESG compliance and customizing governance by industry/region. Limitations involve environmental data gaps
and dynamic external shocks. The research validates ESG’s economic value through multidimensional risk interactions,
establishes digitization as a key enabler, and provides actionable benchmarks for complex institutional environments.
Суть розробки, основні результати:
У цьому дослідженні розглядається багатовимірна роль оцінки ризиків ESG у корпоративних проектах на основі
теоретичних моделей (теорія зацікавлених сторін, інституційна складність) та емпіричного аналізу китайських
виробничих компаній, акції яких котируються на біржі A-share (2013–2023 рр.; 23 660 спостережень). Ключові висновки
показують, що показники ESG значно покращують якість розвитку корпорацій (β=0,185, p<0,01), причому найсильніший граничний вплив має управління екологічними ризиками. Цифрова трансформація виступає важливим позитивним модератором: кожне збільшення цифровізації на 1 одиницю підсилює внесок ESG у вартість на 23,7% завдяки
подвійному механізму — підвищенню ефективності (наприклад, блокчейн зменшує помилки в звітах ESG на 65%)
та посиленню сигналу (дані IoT збільшують зелені премії на 2,3%). Існує значна неоднорідність галузей: високотехнологічні компанії досягають вищої ефективності управління ESG (0,9071) порівняно з традиційними виробниками
(0,3994), що пояснюється синергією зелених інновацій. Інституційна складність (наприклад, суперечливі ваги внутрішніх/міжнародних рейтингів) зумовлює розбіжності в рейтингах ESG, що спонукає до запровадження запропонованої «Динамічної адаптивної системи управління». Ця система передбачає кількісну оцінку ризиків за допомогою
матриці ризиків ESG (наприклад, інтенсивність викидів CO2
× чутливість до ціни на вуглець), диференційоване розподілення ресурсів (високотехнологічні компанії: 2,5–3,2 % доходу на НДДКР; традиційні компанії: 55 % бюджету ESG
на екологічні технології) та інституційну адаптацію (стратегії «GLOBE-Local», такі як наголос на повазі до релігії
в Південно-Східній Азії). Методологічно модель ефективності DN-DDF виявляє специфічні для кожного етапу вузькі
місця, показуючи, що фази сталого розвитку відстають від етапів прибутковості на 7,4% ефективності. Практичні
наслідки включають використання цифрових інструментів для дотримання вимог ESG та адаптацію управління
до галузі/регіону. Обмеження включають прогалини в екологічних даних та динамічні зовнішні шоки. Дослідження
підтверджує економічну цінність ESG через багатовимірні взаємодії ризиків, встановлює цифровізацію як ключовий
фактор та надає практичні орієнтири для складних інституційних середовищ.