Екологічна структура флори лікарських рослин заплавних лук верхньої та середньої течії річки Сули

Abstract

Представлено результати вивчення екологічної структури (за чинником водного режиму ґрунту) флори лікарських рослин заплавних лук верхньої та середньої течії річки Сули, репрезентованої 387 видами. Аналіз проведено на основі екологічної шкали Я.П. Дідуха, яка включає 23 градації відповідного екочинника, та з урахуванням значень відносної ширини еконіші (RWRN). Встановлено, що флора лікарських рослин заплавних лук р. Сули охоплює майже увесь діапазон екошкали. Ці види не репрезентують лише місцезростання, які характеризуються 23 балами. Рослини розподіляються за 85 градаціями сполучення мінімальних та максимальних значень бальних показників. Найбільшу частку (5,94% та 5,43%, відповідно) складають види, які зростають в умовах із варіюванням бальних показників від восьми (режим, перехідний від степового до лучностепового) балів до 17 (мокроболотнолісолучний режим), а також від п’яти (сухостеповий) до 13 (вологолісолучний режим). У складі першої з цих двох груп представлено 23 види, у другої – 21. Значною (4,65% та 4,40%) є частка рослин, що відповідають умовам із варіюванням бальних показників від восьми (режим, перехідний від степового до лучностепового) балів до 16 (перехідний від сиролісолучного до мокроболотнолісолучного), а також від 10 (перехідний від лучностепового до сухолісолучного) до 19 (болотний). Суттєвою (у межах 2,58–3,88%) є частка видів, які характеризуються наступними діапазонами бальних значень: 5–14; 5–15; 5–16; 8–15; 9–17; 11–19; 13–19. Ці групи репрезентовані 10–15 видами рослин. Інші 74 групи представлені 1–9 видами, частка яких варіює від 0,26 до 2,32%. Лікарські рослини виявились й досить різноманітними за показниками відносної ширини еконіші (RWRN), значення якої варіюють від 13,04 до 69,57%. При цьому 223 види (57,6%) мали значення цього показника у межах 30–40%, 72 види (18,6%) характеризувались показниками RWRN у межах 40–50%, а 52 види (13,4%) – у межах 20–30%. По 17 видів (по 4,4%) мали значення RWRN на рівні 10–20% та 50–60%. Лише у шести видів (1,6%) величини RWRN були більшими за 60%. Значення відносної ширини еконіші об’єктивно засвідчують, що серед лікарських рослин досліджуваного регіону представлені види як із еврибіонтними (високими значеннями RWRN), так і зі стенобіонтними (із низькими значеннями RWRN) властивостями. Отримані дані про структурні ознаки флори лікарських рослин досліджуваного регіону мають теоретичне (для поглиблення та деталізації знань про фіторізноманіття долини р. Сули) та практичне значення, оскільки можуть бути використанні при визначенні засад сталого, не виснажливого користування ресурсами лікарських рослин, а також заходів із охорони та збереження рослинного світу Посулля.