Гістомоноз павичів в присадибних господарствах

Abstract

Гістомоноз павичів реєстрували у 90 % птиці, що мала контакт з хворими на гістомоноз індиками. Гістомоноз у молодняка павичів реєструвався з більш тяжким перебігом в порівнянні з гістомонозом у індиків в присадибних господарств Сумської області. Клінічно проявлявся швидким виснаженням птиці, сильним пригніченням і майже повною відмовою від корму. Патологоанатомічно реєстрували геморагічно-фібринозне запалення сліпих кишок, перитоніт. Розвиток гістомонозу у молодняка павичів співпадає з критичними періодами в розвитку спалахів гістомонозу у індиків, тобто – перший місяць життя в стаціонарно неблагополучних господарствах та 2-3 місяць життя у відносно благополучних. Гистомоноз павлинов регистрировали в 90 % пптицы, которая имела контакт с больными гистомонозом индюками. Заболевание у молодняка павлинов характеризовалась более тяжелым течением по сравнению с гистомонозом индюков в приусадебных хозяйствах Сумской области. Клинически болезнь проявлялася быстрым истощением птицы, угнетением, и почти полным отказом от корма. Патологоанатомически гистомоноз проявлялся геморрагично-фибринозным воспалением слепых кишок, перитонитом. Развитие гистомоноза у молодняка павлинов совпадает с критическими периодами в развитии вспышек гистомоноза у индюков, то есть – первый месяц жизни в стационарно неблагополучных хозяйствах и 2-3 месяца жизни в относительно благополучных.