Формування ознак молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи під впливом генетичних чинників

Abstract

Метою дослідження було вивчення впливу генетичних факторів (належності до лінії та умовної кровності поліпшуючої породи) на формування молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи у племінних стадах (“Маяк ”Золотоноського району Черкаської області та ТОВ “Владана”Сумського району Сумської області). Надій корів упродовж оцінки семи лактацій змінювався. зростаючи до третьої, а після четвертої дещо зменшувався у тварин обох господарств. За кращу лактацію він склав у корів ПЗ «Маяк» 6548 кг, а у корів ПЗ “Владана” – 7326 кг. Проте найкраще характеризує генетичний потенціал тварин молочної худоби надій за кращу лактацію, який становив у підконтрольних стадах “Маяк” та “Владана”, відповідно – 8276 і 8779 кг молока. У стаді ПЗ “Маяк” кращими виявилися заводські лінії Iнгансе 343514 та Валiанта 1650414 і генеалогічна – Старбака 352790. Достовірна різниця дочірнього потомства вище названих ліній за надоєм першої (654-1598 кг; Р<0,001) та кращої (1238-2062 кг; Р<0,001) лактацій у порівнянні з потомством ліній Елевейшна, Метта та П.Ф.А.Чiфа свідчить про їхній спадковий вплив на розвиток цієї ознаки. Достатньо добрими показниками продуктивності характеризувалося у цьому стаді найчисельніше потомство бугаїв-плідників лінії П.Ф.А. Чіфа з надоєм за першу та кращу лактації відповідно 6580 і 7886 кг молока. Їхня різниця за цим показником у віці першої лактації була достовірною у порівнянні з потомством лінії Елевейшна (1537 кг; Р<0,001), Р.Совріна (1430 кг; Р<0,001) та Старбака (509 кг; Р<0,001). За даними вищої лактації потомство бугаїв лінії П.Ф.А. Чіфа переважало корів решти ліній з високодостовірною різницею від 905 кг (Р<0,001; лінія Хановера) до 1164 кг (Р<0,001; лінія Р. Совріна). За даними першої лактації кращими за величиною надою виявились помісні тварини обох підконтрольних стад з найвищою часткою голштинської крові, тоді як у низькокровних тварин надій був достовірно менший. Різниця на користь тварин зі спадковістю голштина 87,6-100 % в порівнянні з усіма групами корів з нижчою кровністю у стаді ПЗ “Маяк” становила за даними першої лактації від 263 кг (Р<0,01; 75,1 – 87,5 %) до 1765 кг (Р<0,001; 50,1 – 62,5 %). У стаді ПЗ «Владана» висококровні за голштинською породою помісні тварини (87,6-100 %) переважали решту груп помісних корів за надоєм першої лактації на 704-2429 кг з високою достовірністю (Р<0,001). Структуризація породи на диференційовані генеалогічні та заводські лінії є передумовою подальшої ефективної внутрішньопорідної селекції. За результатами досліджень двох провідних племінних стад встановлено істотний вплив умовної кровності за поліпшувальною породою на формування молочної продуктивності корів, зокрема найкращі показники тримані за вбирного схрещування. Целью исследования было изучение влияния генетических факторов (принадлежности к линии и условной кровности улучшающей породы) на формирование молочной продуктивности коров украинской черно-рябой молочной породы в племенных стадах ("Маяк" Золотоношского района Черкасской области и ООО "Владана" Сумского района Сумской области).