Проростання гібридного насіння картоплі під впливом радіаційного опромінення

Abstract

Стаття присвячена визначенню реакції гібридного насіння в процесі проростання на обробку γ-опроміненням. Основною відмінністю її результатів являється дослідження взаємного впливу двох методів: іонізованого опромінення та міжвидової гібридизації на життєздатність та проростання ботанічного насіння. Одним із завдань експерименту було визначити загальний вплив на проростання насіння γ-опроміненням незалежно від специфічності спадковості досліджуваного матеріалу. Виявлено, що найбільшим стимулюючим ефектом на енергію проростання була доза 200 Гр, що дозволило отримати на 11,2 % більше наклюнутого насіння. Близькі дані з контролем одержані у варіанті з дозою 150 Гр. Навпаки, життєздатність гібридного насіння значно знизилась за використання дози 100 Гр – на 26,5 %. Значною мірою викладене стосувалось частки всього пророслого насіння. Доведена специфічність реакції потомства комбінацій на γ-опроміненням. Стосовно життєздатності насіння найкращою вона була в комбінації 10.6Г38 х Тирас – 74,9 %. Невеликою мірою їй поступались у цьому відношенні популяції 10.6Г38 х Лєтана і 08.195/73 х Подолія. Протилежне стосувалось схрещувань 08.195/73 х Подолія і 08.195/73 х Лєтана через невдале поєднання спадковості беккроса 08.195/73 та сортів Подолія і Лєтана. Виявлено специфічне співвідношення між спадковістю гібридного насіння та впливу радіаційного опромінення на його життєздатність і польову схожість. Стосовно першого показника виділилась популяція 08.195/73 х Лєтана, у якої у кожному з варіантів мало місце перевищення контролю з максимальною різницею 74 % за дози опромінення 150 Гр. За винятком варіанта з опроміненням в 100 Гр, викладене стосувалось потомства 10.6Г38 х Лєтана. Специфічність взаємного впливу спадковості потомства популяції 08.195/73 х Подолія у відсутності стимулюючої дії на життєздатність насіння радіаційного опромінення. Позитивно вплинуло на лабораторну схожість насіння використання радіаційного опромінення з дозою 150 і 200 Гр в комбінації 10.6Г38 х Лєтана. Тільки в популяціях 08.195/73 х Межирічка і 08.195/73 х Лєтана стимулюючий ефект на життєздатність насіння мала доза 200 Гр. Однакові результати з контролем отримані від використання згаданої дози в популяції 08.195/73 х Подолія. Лише серед потомства з походженням 10.6Г38 х Тирас в усіх варіантах, порівняно з контролем, мало місце зниження життєздатності гібридного насіння. Статья посвящена определению реакции гибридных семян в процессе прорастания на обработку γ-излучением. Отличительнй особенностью ее результатов было исследование взаимного влияния двух методов: ионизированного облучения и межвидовой гибридизации на жизнеспособность и прорастание ботанических семян. Исходным материалом были семена от беккросирования сложных межвидовых гибридов. Материнские формы значительно отличались по происхождению, а в качестве опылителей были использованы сорта: Летана, Подолия, Тирас и Межиричка. Исследования выполняли согласно методик, принятых для использования в исследованиях с картофелем. Проращивание семян осуществляли в лабораторых контролируемых условиях. Определяли его жизнеспособность (по количеству семян, которые проросли в первые четверо суток) и лабораторную всхожесть (на девятый день после намачивания). Обрабатывали сухие семена гамма-лучами, источником которых был 60Со на установке «Theratron Elit-80». Варианты доз обработки семян: 100, 150 і 200 Гр. Контролем выступали необработанные семена. Одним из заданий эксперимента было определение общего воздействия на прорастание семян γ-излучения независимо от специфичности наследственности исследуемого материала. Обнаружено, что наибольшим стимулирующим эффектом на энергию прорастания была доза 200 Гр, что позволило получить на 11,2 % больше наклюнутых семян. Близкие данные с контролем получены в варианте с дозой 150 Гр. Наоборот, жизнеспособность гибридных семян значительно снизилась при использовании дозы 100 Гр – на 26,5 %. В большей степени это касалось доли всех проросших семян. Доказана специфичность реакции потомства комбинаций на γ-излучение. Относительно жизнеспособности семя лучшей она была в комбинации 10.6Г38 х Тирас – 74,9 %. Незначительно ей уступали в этом отношении популяции 10.6Г38 х Летана и 08.195/73 х Подолия. Противоположное касалось скрещиваний 08.195/73 х Подолия и 08.195/73 х Летана, из-за неудачной комбинации наследственности беккроса 08.195/73 и сортов Подолия и Летана. Обнуржено специфическое соотношение между наследственностью гибридных семян и влиянием радиационного облучения на его жизнеспособность, полевую всхожесть. Относительно первого показателя выделилась популяция 08.195/73 х Летана, в которой в каждом из вариантов имело место превыщение контроля с максимальной разницей 74 % при дозе облучения 150 Гр. За исключением варианта з облучением в 100 Гр выше изложенное касалось потомства 10.6Г38 х Летана. Специфичность взаимного влияния наследственности потомства популяции 08.195/73 х Подолия при отсутсвии стимулирующего действич на жизнеспособность семян радиационного облучения. Положительно повлияло на лабораторную всхожесть семян использование радиационного облучения с дозой 150 и 200 Гр в комбинации 10.6Г38 х Летана. Только в популяциях 08.195/73 х Межиричка и 08.195/73 х Летана стимулирующий эффект на жизнеспособность семян имела доза 200 Гр. Одинаковые результаты с котролем получены при использовании упомянутой дозы в популяции 08.195/73 х Подолия. Лишь среди потомства с происхождением 10.6Г38 х Тирас во всех вариантах, по сравнению с контролем, имело место снижение жизнеспособности гибридных семян. Таким образом, выявлена специфическая реакция сухих облученных семян в процессе прорастания, что зависело как от наследственности исследуемого материала, так и доз облучения.