Фітосанітарний стан посівів соняшнику в умовах північно-східного Лісостепу України

Abstract

Висока економічна ефективність вирощування соняшнику сприяла різкому збільшенню площ посівів соняшнику в Сумській області. Збільшення посівних площ соняшнику призводить до перенасичення сівозмін цією культурою. Вивчення фітосанітарного стану посівів соняшнику проводили у базових господарствах управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області. Методика досліджень була загальноприйнятою. Основними шкідниками в посівах соняшнику були сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus Fabr.), личинки ковалика посівного (Agriotes sputator L.), мідляк піщаний (Opatrum sabulosum L.), личинки західного травневого хруща (Melolontha melolontha L.), геліхризова попелиця (Brachycaudus helichrysi Kalt.). Сходи соняшнику пошкоджували сірий буряковий довгоносик, мідляк пішаний. Серед ґрунтових шкідників найбільш розповсюджені були личинки західного травневого хруща та личинки коваликів. Геліхризова попелиця заселяла посіви соняшнику у фазу 6‒8 пар справжніх листків. На посівах соняшнику попелиця продовжувала розселятися по полю у фази утворення суцвіть та початку цвітіння соняшнику. Найвища заселеність соняшнику спостерігалася по краю поля в 2015, 2017 роках і становила 16 % рослин. В середині поля заселеність рослин попелицею була нижчою, ніж по краю. За роки досліджень перевищення економічного порогу шкодочинності ураженості шкідниками посівів соняшнику було лише в окремі роки. Пошкодженість соняшнику довгоносиком буряковим сірим, личинками ковалика посівного, мідляком піщаним, личинками хруща травневого західного була слабкою, а їх чисельність незначна. Збільшення посівних площ соняшнику не призвело до суттєвого зростання чисельності шкідників, перевищення ними економічного порогу шкодочинності. Высокая экономическая эффективность выращивания подсолнечника способствовала резкому увеличению площади сева подсолнечника в Сумской области. Увеличение посевных площадей подсолнечника приводит к перенасыщению севооборотов этой культурой. Изучение фитосанитарного состояния посевов подсолнечника проводили в базовых хазяйствах управления фитосанитарной безопасности главного управления Госпродпотребслужбы в Сумской области. Методика исследований была общепринятой. Основными вредителями в посевах подсолнечника были серый свекловичный долгоносик (Tanymecus palliatus Fabr.), личинки щелкуна посевного (Agriotes sputator L.), медляк песчаный (Opatrum sabulosum L.), личинки западного майского жука (Melolontha melolontha L.), гелихризовая тля (Brachycaudus helichrysi Kalt.). Всходы подсолнечника повреждали серый свекловичный долгоносик, медляк песчаный. Среди почвенных вредителей наиболее распространенными были личинки западного майского жука и личинки щелкунов. Гелихризовая тля заселяла посевы подсолнечника в фазу 6‒8 пар настоящих листьев. В посевах подсолнечника тля продолжала расселяться по полю в фазе образования соцветий и начале цветения подсолнечника. Самая высокая заселенность подсолнечника наблюдалась по краю поля в 2015, 2017 годах и составляла 16 % растений. В средине поля заселенность растений тлей была ниже, чем по краю. За годы исследований превышение экономического порога вредоносности вредителями посевов подсолнечника было лишь в отдельные годы. Повреждение подсолнечника долгоносиком свекловичным серым, личинками щелкуна посевного, медляком песчаным была слабой, а их численность незначительна. Увеличение посевных площадей подсолнечника не привело к существенному росту численности вредителей, превышение ими экономического порога вредоносности.