Вплив післяжнивної сидерації на забур’яненість буряків цукрових

Abstract

В статті відображено результати досліджень щодо впливу післяжнивних сидератів на забур’яненість посівів буряків цукрових, а також на потенційну засміченість грунту. Післяжнивні сидерати вирощували з серпня по жовтень місяць 2000‒2004 років після збирання озимої пшениці в умовах навчального науково-виробничого комплексу (ННВК) Сумського національного аграрного університету. Після заорювання зелених добрив в наступних 2001‒2005 роках вирощували буряки цукрові (гібрид Уманський ЧС-97) згідно рекомендованих для зони розташування досліду технологій. Потенційну забур’яненість визначали відмиванням насіння бур’янів з ґрунту на ситах на початку вегетаційного періоду та перед збиранням буряків цукрових, а фактичну ‒ кількісно-ваговим методом перед заорюванням сидератів та в основні фази росту й розвитку буряків цукрових. За час вирощування сидератів найменш забур'яненими були посіви редьки олійної, а найбільше ‒ гречки посівної. Завдяки найрозвиненому покриву післяжнивного посіву сидерату редьки олійної під ним найпомітніше знижувалась кількість бур'янів до 4,8 шт./м2, а їх маса ‒ до 21,8 г/м2. За цього сидерату встановлено найсильніший зворотній кореляційний зв'язок між надземною масою зеленого добрива та кількістю бур’янів ‒ r = -0,55 і їх вагою ‒ r = -0,56. На час відновлення вегетації за сидерату редьки олійної кількість насіння бур’янів у шарі чорнозему типового 0-30 см зменшувалась, порівняно з контролем без сидерату, на 11,4 % до 101 млн шт./га. Частка впливу фітомаси редьки олійної на потенційну засміченість була найвищою за всіма шарами грунту – в межах 70‒90 %. Післяжнивний сидерат редьки олійної найпомітніше знижував, порівняно з контролем без сидерату, як чисельність бур’янів в посівах буряків цукрових – на 39 % до 19,2 шт./м2, так і їх масу – на 23 % до 354 г/м2. Зелене добриво редьки олійної мало найбільший вплив фітомаси на зменшення кількості бур’янів – 67 % і їх маси – 80 %. Зелене добриво редьки олійної забезпечило перед збиранням буряків цукрових найсуттєвіше зниження – на 12 % потенційної засміченості чорнозему типового в шарі 0‒30 см, порівняно з контролем без сидерату, де кількість насіння бурянів була на рівні 112 млн. шт./га. Зворотній кореляційний зв'язок фітомаси редьки олійної і потенційної засміченості на час збирання буряків цукрових був найтіснішим – r = -0,9. В статье отражены результаты исследований влияния пожнивных сидератов на засоренность посевов сахарной свеклы, а также потенциальную засоренность почвы. Пожнивные сидераты выращивали с августа по октябрь 2000‒2004 годов после уборки озимой пшеницы в условиях учебного научно-производственного комплекса (УНПК) Сумского национального аграрного университета (Украина). После запашки зеленых удобрений в следующих 2001‒2005 годах выращивали свеклу сахарную (гибрид Уманский ЧМ-97) по рекомендованной для зоны Лесостепи технологии. Потенциальную засоренность определяли отмыванием семян сорняков из почвы на ситах в начале вегетационного периода и перед уборкой сахарной свеклы, а фактическую ‒ количественно-весовым методом перед запашкой сидератов и в основные фазы роста и развития сахарной свеклы. За время выращивания сидератов наименее засоренными были посевы редьки масличной, а больше всего - гречихи посевной. Благодаря развитому покрову сидерата редьки масличной под ним заметно снижалось количество сорняков до 4,8 шт./м2 и их масса ‒ до 21,8 г/м2. Установлена наиболее тесная обратная корреляционная связь между надземной массой редьки масличной и количеством сорняков - r = -0,55 и их весом - r = -0,56. В вегетационный период в варианте с использованием редьки масличной количество семян сорняков в слое чернозема типичного 0‒30 см уменьшалась по сравнению с контролем без сидерата на 11,4 % до 101 млн. шт./га. Процент влияния фитомассы редьки масличной на потенциальную засоренность был самым высоким во всех слоях почвы ‒ в пределах 70–90 %. Пожнивный сидерат редьки масличной заметно сни жал, по сравнению с контролем без сидерата, численность сорняков в посевах сахарной свеклы ‒ на 39 % до 19,2 шт. /м2, так и их массу ‒ на 23 % до 354 г/м2. Зеленое удобрение редьки масличной имело наибольшее влияние фитомассы на уменьшение количества сорняков – 67 % и их массы – 80 %. Зеленое удобрение редьки масличной обеспечило перед сбором сахарной свеклы существенным снижение потенциальной засоренности чернозема типичного в слое 0‒30 см на 12 % по сравнению с контролем без сидерата, где количество семян сорняков была на уровне 112 млн. шт./га. Обратная корреляционная связь фитомассы редьки масличной и потенциальной засоренности в период уборки сахарной свеклы был наиболее тесным ‒ r = -0,9.