Життєздатність беккросованого насіння картоплі різного строку зберігання під впливом іонізуючого опромінення

Abstract

У статті наведені результати дослідження з поєднання використання двох методів: віддаленої гібридизації картоплі та радіаційного опромінення, їх впливу на життєздатність насіння: енергії проростання та подальшої схожості. Вихідним матеріалом у дослідженні використане насіння від беккросування складних міжвидових гібридів (трьох-шестивидових) з різними запилювачами як на останньому етапі, так і попередніх. Сухе насіння обробляли γ-променями, джерелом яких був 60Со на установці «Teratron Elit-80» в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України. Інтенсивність опромінення 7442 Кu. Використані такі варіанти: контроль, дози: 100, 150 і 200 Гр. Інші методики загальноприйняті в картоплярстві. Встановлено, що насіння, яке зберігалось за кімнатних умов три роки (посів 2014 року) позитивно реагувало на опромінення. Для реалізації енергії проростання (перші чотири доби), проростання впродовж 5‒9 доби та всього порослого насіння найкращим виявився варіант з дозою 200 Гр, що перевищувало контроль, відповідно, в 1,7; 1,9 і 1,8 рази. Значно гірші результати (близько третини) отримані у варіантах 100 і 150 Гр. Аналогічний вплив мало опромінення насіння річної давності (посів 2015 року), проте за енергією проростання воно поступалось згаданому раніше, навіть, у контролі у 12,6 разів, хоча за часткою пророслого насіння на 5‒9 добу різниця виявилась невеликою – 2,1 рази. Доведений вплив на проростання насіння, різного за походженням в контролі. Серед насіння трирічної давності оптимальний вплив його походження та опромінення радіоактивним кобальтом виявлений у комбінації 91.318-6 х Світанок київський з енергією проростання 7,0 %, схожістю за 5–9 добу ‒ 18,7 % і загальна схожість – 25,7 %. Серед п’яти популяцій річної давності це насіння, відповідно, складало щодо першого і третього показника 91,4 % і 97,9 %. Доведений взаємний вплив на енергію проростання доз опромінення, походження та строків зберігання насіння. За загальною кількістю пророслого насіння позитивний вплив радіаційного опромінення, порівняно з контролем, у 13 популяціях та їх варіантах виявлена стимулююча дія після трирічного зберігання. Значно гірший вплив радіаційного опромінення на загальне проростання виявлений за використання свіжого насіння. Тільки у чотирьох популяціях і варіантах виявлений його позитивний вплив на процес проростання. В статье приведены результаты исследования по сочетание использования двух методов: отдаленной гибридизации картофеля и радиационного облучения, их влияния на жизнеспособность семян: энергии прорастания и дальнейшего сходства. Исходным материалом в исследовании использовано семян от беккросных сложных межвидовых гибридов (трех-шестивидових) с различными опылителями как на последнем этапе, так и предыдущих. Сухие семена обрабатывали γ-лучами, источником которых был 60Со на установке «Teratron Elit-80» в Институте растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН Украины. Интенсивность облучения 7442 Кu. Использованы следующие варианты: контроль, дозы 100, 150 и 200 гр. Другие методики общепринятые в картофелеводстве. Установлено, что семена, которые хранились при комнатных условиях три года (посев 2014) положительно реагировало на облучение. Для реализации энергии прорастания (первые четверо суток), прорастание в течение 5-9 суток и всего поросшего семена лучшим оказался вариант с дозой 200 Гр, что превышало контроль, соответственно, в 1,7; 1,9 и 1,8 раза. Значительно худшие результаты (около трети) полученные в вариантах 100 и 150 гр. Аналогичное влияние мало облучения семян летней давности (посев 2015 года), однако по энергии прорастания оно уступало упомянутом ранее даже в контроле в 12,6 раз, хотя по доле проросших семян на 5-9 сутки разница оказалась небольшой - 2,1 раза . Доказано влияние на прорастание семян, различного по происхождению в контроле.