Рівень фенотипної консолідації ознак відтворювальних якостей свиноматок різної племінної цінності та економічна ефективність їх використання

Abstract

В статті наведено результати досліджень показників власної продуктивності ремонтних свинок і відтворювальних якостей свиноматок різної племінної цінності, рівень кореляційних зв’язків між кількісними ознаками та їх фенотипну консолідацію, а також визначено економічну ефективність результатів досліджень. Дослідження проведено в агроформуваннях Дніпропетровської та Сумської областей, лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН та лабораторії тваринництва і кормовиробництва Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН. Робота виконана згідно програми наукових досліджень НААН №30 «Свинарство». Оцінку ремонтних свинок за показниками власної продуктивності та свиноматок за ознаками відтворювальних якостей проводили з урахуванням наступних параметрів: вік досягнення живої маси 100 кг, днів; товщина шпику на рівні 6-7 грудного хребця, мм; товщина шпику в середній точці спини між холкою і крижами, мм; товщина шпику на крижах, мм; довжина тулубу, см; багатоплідність, гол; маса гнізда на час відлучення у віці 28 діб, кг, збереженість, %. Індекс BLUP (материнська лінія) розраховували за загальною моделлю одиничної тварини (Ващенко П.А., 2019), індекс відтворювальних якостей (ИВК) – за методикою И.П. Шейко та ін. (2006), індекс вирівняності (однорідності) гнізда свиноматки за живою масою поросят на час їх народження (ІВГ0 ) – за методикою В.І. Халак (2012), коефіцієнти фенотипної консолідації (К1, К2) – за методикою Ю.П. Полупана (2005), біометричну обробку результатів досліджень – за методиками Г.Ф. Лакіна (1990). Встановлено, що ремонтні свинки різних класів розподілу за індексом BLUP за віком досягнення живої маси 100 кг та товщиною шпику на рівні 6-7 грудного хребця (материнська лінія) належать до класу «еліта». За основними показниками відтворювальних якостей (багатоплідність, гол, молочність, кг, маси гнізда на час відлучення, кг) свиноматки класу М+ достовірно переважають ровесниць протилежного класу М- на 7,93 %. Використання тварин зазначеної групи забезпечує одержання додаткової продукції на рівні +4,71 %. Коефіцієнти фенотипної консолідації (К1, К2) за показниками власної продуктивності ремонтних свинок та ознаками відтворювальних якостей свиноматок коливаються у межах від –0,368 до +0,315. Наявність достовірних кореляційних зв’язків між ознаками відтворювальних якостей та інтегрованими показниками (ІВГ0, ИВК, BLUP) у свиней породи ландрас свідчить про ефективність їх використання в селекційній роботі. В статье приведены результаты исследований показателей собственной продуктивности ремонтных свинок и воспроизводственных качеств свиноматок различной племенной ценности, уровень корреляционных связей между количественными признаками и их фенотипически консолидацию, а также определена экономическая эффективность результатов исследований. Исследование проведено в агроформированиях Днепропетровской и Сумской областей, лаборатории животноводства ГУ Институт зерновых культур НААН и лаборатории животноводства и кормопроизводства Института сельского хозяйства Северо-Востока НААН. Работа выполнена по программе научных исследований НААН №30 «Свиноводство». Оценку ремонтных свинок по показателям собственной производительности и свиноматок по признакам воспроизводственных качеств проводили с учетом следующих параметров: возраст достижения живой массы 100 кг, дней толщина шпика на уровне 6-7 грудного позвонка, мм; толщина шпика в средней точке спины между холкой и поясницей, мм; толщина шпика на крестце, мм; длина туловища, см; многоплодие, гол; масса гнезда на время отлучения в возрасте 28 суток, кг, сохранность,%. Индекс BLUP (материнская линия) рассчитывали по общей моделью единичной животные (Ващенко П.А., 2019), индекс воспроизводственных качеств (ИВК) - по методике И.П. Шейко и др. (2006), индекс ровности (однородности) гнезда свиноматки по живой массе поросят во время их рождения (ИВГ0) - по методике В.И. Халак (2012), коэффициенты фенотипически консолидации (К1, К2) - по методике Ю.П. Полупан (2005), биометрическую обработку результатов исследований - по методикам Г.Ф. Лакин (1990). Установлено, что ремонтные свинки разных классов распределения по индексу BLUP по возрасту достижения живой массы 100 кг и толщиной шпика на уровне 6-7 грудного позвонка (материнская линия) относятся к классу «элита». По основным показателям воспроизводства качеств (многоплодие, гол, молочность, кг, массы гнезда на время отлучения, кг) свиноматки класса М + достоверно преобладают сверстниц противоположного класса М на 7,93%. Использование животных указанной группы обеспечивает получение дополнительной продукции на уровне +4,71%. Коэффициенты фенотипически консолидации (К1, К2) по показателям собственной производительности ремонтных свинок и признаками воспроизводственных качеств свиноматок колеблются в пределах от -0,368 до +0,315. Наличие достоверных корреляционных связей между признаками воспроизводственных качеств и интегрированными показателями (ИВГ0, ИВК, BLUP) у свиней породы ландрас свидетельствует об эффективности их использования в селекционной работе.