Вплив імунної кастрації свинок на їхні забійні та м’ясні якості за різної передзабійної живої маси

Abstract

В статті порівняно забійні та м’ясні якості імунокастрованих та некастрованих свинок отриманих від помісних свиноматок ірландського ландраса та ірландського йоркшира і кнурів синтетичної лінії Maxgrо забитих за різної передзабійної живої маси. Встановлено, що туші імунокастрованих свинок мали тенденцію до збільшення в них частки маси балику до маси охолодженої туші на 0,44% за передзабійної маси 110 кг і 0,99% за забою з масою130 кг, частки балику і ній відповідно на 0,15 і 054%. Товщина шпику не мала суттєвих розбіжностей в тушах некастрованих та імунокастрованих свинок за передзабійної живої маси 110 кг, тоді як в 130 кг простежувалась тенденція до зменшення на 0,30-1,70 мм або 0,79-3,82% цих показників в тушах імунокастрованих свинок порівняно з некастрованими. Водночас некастровані свинки мали тенденцію збільшення довжини туші на 0,31% та її беконної половинки 1,56% за передзабійної живої маси 110 кг та на 0,10% і 2,04 % за передзабійної маси 130 кг. За рештою показників що вивчались суттєвої різниці між групами не встановлено. За допомогою двофакторного дисперсійного аналізу було встановлено що на основні морфометричні показники туш та вихід деяких напівфабрикатів впливає в більшій мірі передзабійна жива маса, в значно меншій мірі фактор імунокастрації і практично не впливає взаємодія цих факторів. Так вірогідну силу впливу фактору передзабійної живої маси на довжину туші склала 51,12%; на довжину беконної половинки - 54,63%, середню товщину шпику за значення трьох промірів - 22,09%, масу задньої третини напівтуші - 74,45%, масу балику - 39,79% та площу «м’язового вічка» на - 20,10%. Тоді як імунна кастрація свинок вплинула тільки на довжину беконної половинки туші з силою 6,07% та на масу балику з силою 5,78% і вірогідно не впливала на інші досліджувані показники. Взаємодія факторів передзабійної живої маси та імунокастрації свинок мала вірогідний вплив тільки на масу балику в туші на рівні 9,46% і не вплинула на решту досліджуваних показників. Отримані результати досліджень засвідчили, що застосування імунної кастрації для свинок не несе в собі негативного впливу на забійні та м’ясні якості тварин. В статье по сравнению убойные и мясные качества имунокастрованих и некастрированных свинок полученных от поместных свиноматок ирландского ландраса и ирландского йоркшира и хряков синтетической линии Maxgrо забитых за различной предубойной живой массы. Установлено, что туши имунокастрованих свинок имели тенденцию к увеличению в них доли массы балыка к массе охлажденной туши на 0,44% по предубойной массы 110 кг и 0,99% по забоя с масою130 кг, доли балыка и на ней соответственно на 0,15 и 054%. Толщина шпика не имела существенных различий в тушах некастрированных и имунокастрованих свинок по предубойной живой массы 110 кг, тогда как в 130 кг прослеживалась тенденция к уменьшению на 0,30-1,70 мм или 0,79-3,82% этих показателей в тушах имунокастрованих свинок по сравнению с некастрированные. В то же время некастрированные свинки имели тенденцию увеличения длины туши на 0,31% и ее беконной половинки 1,56% по предубойной живой массы 110 кг и на 0,10% и 2,04% по предубойной массы 130 кг. По остальным показателям изучавшихся существенной разницы между группами не установлено. С помощью двухфакторного дисперсионного анализа было установлено, что на основные морфометрические показатели тушь и выход некоторых полуфабрикатов влияет в большей степени предубойного живая масса, в значительно меньшей степени фактор имунокастрации и практически не влияет взаимодействие этих факторов. Так вероятную силу влияния фактора предубойной живой массы на длину туши составила 51,12%; на длину беконной половинки - 54,63%, среднюю толщину шпика значения трех промеров - 22,09%, массу задней трети полутуши - 74,45%, массу балыка - 39,79% и площадь «мышечного глазка» на - 20,10%. Тогда как иммунная кастрация свинок повлияла только на длину беконной половинки туши с силой 6,07% и на массу балыка с силой 5,78% и достоверно не влияла на другие исследуемые показатели. Взаимодействие факторов предубойной живой массы и имунокастрации свинок имела вероятный влияние только на массу балыка в туши на уровне 9,46% и не повлияла на остальные исследуемых показателей. Полученные результаты исследований показали, что применение иммунной кастрации для свинок не несет в себе негативного влияния на убойные и мясные качества животных.