Вплив післяжнивного сидерату редьки олійної та обробітку на поживний режим чорнозему типового за вирощування просапних культур

Abstract

У статті наведено результати досліджень ефективності застосування під буряки цукрові та картоплю післяжнивного сидерату редьки олійної за різних обробітків ґрунту. Дослідження проведено в умовах чорнозему типового глибокого малогумусного середньосуглинкового на лесоподібному суглинку на дослідних полях Сумського національного аграрного університету. Район досліджень відноситься до Лівобережного Лісостепу. Схема досліду включала чотири варіанти основного обробітку ґрунту: оранка на глибину 28‒30 см, плоскорізний обробіток на глибину 28‒30 см, дискування на глибину 14‒16 см і 4‒6 см. Сидерат висівали після збирання попередника ячменю ярого та загортали наприкінці жовтня. Доведено, що застосування післяжнивного сидерату редьки олійної максимально покращує поживний режим чорнозему типового при вирощуванні буряків цукрових та картоплі: у шарі 0‒30 см найбільше зростав вміст легкогідролізованого азоту – на 9,8‒13,8 мг/кг, рухомого фосфору – на 8,0‒13,8 мг/кг й обмінного калію – на 7,8‒13,0 мг/кг, порівняно з іншими фонами удобрення. Проведення для загортання зеленого добрива редьки олійної безполицевого обробітку на глибину 28‒30 см забезпечувало найвищий вміст легкогідролізованого азоту – 106,7 і 113,8 мг/кг, рухомого фосфору – 124,6 і 129,6 мг/кг та обмінного калію –121,7 і 123,6 мг/кг. Фітомаса сидератів найбільше впливала на зростання вмісту азоту – 49‒52 %, а найменше – фосфору – 24‒25 %; післяжнивний сидерат редьки олійної більшою мірою впливав на підвищення вмісту поживних елементів за оранки – 33‒66 % та безполицевого обробітку глибиною 28‒30 см – 19‒61 %. Кращий варіант живлення за загортання сидерату редьки олійної шляхом проведення глибокого безполицевого обробітку обумовив отримання найвищого врожаю буряків цукрових – 35,4 т/га та картоплі – 30,3 т/га, що суттєво різнилося до оранки – на 1,4 і 1,8 т/га відповідно, як і до мілкого безполицевого рихлення ґрунту – на 4,7 і 3,7 т/га та поверхневого – на 5,9 і 5,1 т/га. Найвищу інтенсивність балансу азоту і калію при вирощуванні буряків цукрових і картоплі забезпечувало зелене добриво редьки олійної ‒ 114,9 і 136,0 % та 135,7 і 101,7 % відповідно. Заміна оранки глибоким безполицевим обробітком на 28‒30 см наближала позитивний баланс елементів живлення при загортанні сидерату редьки олійної до врівноваженого. В статье приведены результаты исследований эффективности применения послеуборочного сидерата редьки масличной при выращивании сахарной свеклы и картофеля при различных обработках почвы. Исследование проведено в условиях чернозема типичного глубокого малогумусного среднесуглинистых на лессовидных суглинках на опытных полях Сумского национального аграрного университета. Район исследований относится к Левобережной Лесостепи. Схема опыта включала четыре варианта основной обработки почвы: вспашка на глубину 28-30 см, плоскорезная обработка на глубину 28-30 см, дискование на глубину 14-16 см и 4-6 см. Сидераты сеяли после уборки предшественника - ячменя ярового - и заделывали в конце октября. Доказано, что применение послеуборочного сидерата редьки масличной максимально улучшает питательный режим чернозема типичного при выращивании сахарной свеклы и картофеля: в слое 0-30 см, наиболее повышалось содержание легкогидролизованного азота - на 9,8-13,8 мг/кг, подвижного фосфора - на 8,0-13,8 мг/кг и обменного калия - на 7,8-13,0 мг/кг, по сравнению с другими фонами удобрения. Безотвальная обработка для заделывания зеленого удобрения (редьки масличной) на глубину 28-30 см обеспечивало высокое содержание легкогидролизованого азота - 106,7 и 113,8 мг/кг, подвижного фосфора - 124,6 и 129,6 мг/кг и обменного калия -121 7 и 123,6 мг/кг. Фитомасса сидератов больше влияла на повышение содержания азота - 49-52%, а меньше всего - фосфора - 24-25%; пожнивный сидерат редьки масличной в большей степени влиял на повышение содержания питательных элементов после пахоты - 33-66% и безотвальной обработки на глубину 28-30 см - 19-61%. Лучший вариант питания отмечен при глубокой безотвальной обработке и сидерата редьки, что обусловило получение наивысшего урожая сахарной свеклы - 35,4 т/га и картофеля - 30,3 т/га, и существенно отличалось от пахоты - на 1,4 и 1,8 т/га соответственно, и мелкого безотвального рыхления почвы - на 4,7 и 3,7 т/га и поверхностного - на 5,9 и 5,1 т/га. Самую высокую интенсивность баланса азота и калия при выращивании сахарной свеклы и картофеля обеспечивало зеленое удобрение редьки масличной - 114,9 и 136,0% и 135,7 и 101,7% соответственно. Замена вспашки глубокой безотвальной обработкой на 28-30 см приближала положительный баланс элементов питания при заделывании сидерата редьки масличной к уравновешенному.