Селекційно-генетичні підходи до виведення нових генотипів диморфних гусей

Abstract

Виведення і використання у промисловому та фермерському гусівництві аутосексних за забарвленням оперення гусей має велике народногосподарське значення внаслідок зниження витрат на сортування птиці і попередження перенесення інфекційних хвороб. Розроблені селекційно-генетичні підходи до виведення аутосексних гусей з бажаним набором маркерів генів дають змогу чітко ідентифікувати стать птиці за фенотипом у добовому і дорослому віці. Як вихідні породи були вибрані рейнські білі (батьківська форма) та великі сірі (материнська форма) гуси вітчизняної селекції. У зв'язку з наявністю в генотипі всіх гібридних гусенят F1 тільки однієї дози неповнодомінантного гену Sd, весь молодняк в добовому віці мав суцільне сіре з жовтими кінчиками крил забарвлення пуху. У статевозрілому віці гусачки F1 мали сіре забарвлення оперення з білими пір’їнами першого порядку, тоді як самочки були білими з темно-сірими маховими пір'їнами другого порядку на крилах та сірими плямами на спині. Дорослі гібридні самці F2 мали біле суцільне забарвлення оперення, типові самки теж були білими, але відрізнялися від гусаків сірими маховими пір’їнами першого і другого порядку на крилах і окремими сірими плямами на спині. Внаслідок схрещування птиці за розробленою складною схемою отримано гібридних гусенят третього покоління (F3) 3-х генотипів і відповідно 3-х фенотипів забарвлення пухового покриву в розрізі кожної статі. Для подальшої роботи в межах кожної статі в добовому віці відібрано самців і самок F3 лише з типовим (цільовим) колорсексним фенотипом: самці (генотип G/G Sd/Sd Sp/Sp С/С) мали світло-сіре суцільне забарвлення дорзальної поверхні тіла, самочки (G/- Sd/- Sp/Sp С/С) – сірий суцільний пух на спині й голові. В молодому та статевозрілому віці самці мали біле суцільне оперення, а самки відрізнялися від них сірими маховими пір’їнами першого та другого порядку на крилах і, як правило, наявністю кількох темних пір'їн на спині. При розведенні гусей F3 з типовим аутосексним генотипом „у собі” одержали нащадків послідуючого четвертого покоління (F4), колорсексних за кольором пуху в добовому віці, а за кольором оперення – у дорослому, тобто особин з чітко вираженим статевим диморфізмом. Сформований у новоство-реній популяції феномен диморфності (колорсексності) гусей дає можливість отримати практично 100,0%-ву точність визначення статі птиці на різних етапах онтогенезу. Вывод и использования в промышленном и фермерском гусивництви аутосексных по окраске оперения гусей имеет большое народнохозяйственное значение вследствие снижения затрат на сортировку птицы и предупреждения переноса инфекционных болезней. Разработанные селекционно-генетические подходы к выводу аутосексных гусей с желаемым набором маркеров генов позволяют четко идентифицировать пол птицы по фенотипу в суточном и взрослом возрасте. В качестве исходных породы были выбраны рейнские белые (родительская форма) и большие серые (материнская форма) гуси отечественной селекции.