Короткий опис(реферат):
У статті представлені результати екстракції антоціанового барвника з використанням водно-гліцеринового розчинника. Об'єктом дослідження були вичавки плодів ожини (Rubus caesius L.), зібрані у фазі повної стиглості в Сумській області у 2024 році. Визначено такі фізико-хімічні показники вичавок: масова частка сухих розчинних речовин – (12,25±0,2)%, масова частка вологи – (55,5±0,2)%, активна кислотність (pH) – 3,6±0,1, титрована кислотність у перерахунку на яблучну, лимонну та винну кислоти – 1,13±0,02, 1,19±0,02 та 1,27±0,02 відповідно. Розроблено технологічну схему виробництва антоціанового барвника з вичавок Rubus caesius L., яка включає попередню обробку сировини сорбатом калію, дворазову екстракцію водно-гліцериновим розчинником з додаванням лимонної кислоти з гідромодулем 1:1, відділення твердої фази від рідкої з подальшим відстоюванням та фільтруванням, об'єднанням. екстракти та концентрування у вакуум-випарнику при 65±1,5°C до вмісту твердих речовин 30±0,2%, розлив у стерильні контейнери та пастеризація готового барвника при 75±1,5°C протягом 15 хвилин. Отриманий антоціановий барвник з вичавок ожини (Rubus caesius L.) зберігали у стерильних скляних банках при 4±2°C, що забезпечило його стабільність протягом 30 днів. Барвник характеризується в'язкою консистенцією, темно-червоним кольором, слабким ароматом та кислим смаком. Густина барвника при 20°C становить 1080±2 кг/м³. Барвник повністю розчинний у воді та водно-спиртових розчинах. Активна кислотність (pH) становить (3,2±0,1), титрована кислотність у перерахунку на лимонну кислоту становить (0,98±0,05)%. Вміст сухої речовини становить (30±0,2)%, концентрація барвних речовин – (84,0±0,5) г/дм³, що свідчить про високу концентрацію антоціанових пігментів. Індекс деградації барвника протягом 30 днів зберігання становив (21±0,2)%, стабільність – (79±0,3)%, що свідчить про достатню стабільність барвника та його потенційну придатність для використання в харчовій промисловості.
Суть розробки, основні результати:
The paper presents the results of anthocyanin colorant extraction using a water-glycerin solvent. The object of the study was the pomace of blackberry (Rubus caesius L.) fruits collected in the phase of full maturity in the Sumy region in 2024.The following physicochemical parameters of the pomace were determined: mass fraction of dry soluble substances – (12.25±0.2)%, mass fraction of moisture – (55.5±0.2)%, active acidity (pH) – 3.6±0.1, titratable acidity in terms of malic, citric and tartaric acids – 1.13±0.02, 1.19±0.02 and 1.27±0.02, respectively.A technological scheme for the production of anthocyanin dye from the pomace of Rubus caesius L., which includes the pretreatment of raw materials with potassium sorbate, double extraction with a water-glycerin solvent with the addition of citric acid with a hydromodule of 1: 1, separation of the solid phase from the liquid phase, followed by settling and filtering, combining the extracts and concentration in a vacuum evaporator at 65±1.5°C to a solids content of 30±0.2%, filling into sterile containers and pasteurization of the finished dye at 75±1.5°C for 15 minutes.The obtained anthocyanin dye from blackberry (Rubus caesius L.) pomace was stored in sterile glass jars at 4±2°C, which ensured its stability for 30 days. The dye is characterized by a viscous consistency, dark red color, weak aroma and sour taste. The density of the dye at 20°C is 1080±2 kg/m³. The dye is completely soluble in water and water-alcohol solutions. Active acidity (pH) is (3.2±0.1), titratable acidity in terms of citric acid is (0.98±0.05)%. The dry matter content is (30±0.2)%, the concentration of coloring matter is (84.0±0.5)g/dm³, which indicates a high concentration of anthocyanin pigments. The degradation index of the dye during 30 days of storage was (21±0.2)%, the stability was (79±0.3)%, which indicates sufficient stability of the dye and its potential suitability for use in the food industry.