Порівняльна оцінка способів введення вірусу еритроїдного лейкозуна стійкість птиці до онкорнавірусів

Abstract

Неопластичні захворювання - захворювання птиці загону курячих, що характеризуються розвитком лімфоїдних пухлин. Підвищення стійкості птиці до утворення неоплазм шляхом покращання її генетичних задатків має особливе значення. Відбір такої птиці в природних умовах утруднений, тому що мати постійно стандартну концентрацію вірусув ареалі птиці неможливо. В лабораторних умовах застосовують штучні способи введення вірусу. Тому виникла необхідність в порівняльній оцінці штучного і природних способів введення вірусу на здатність утворення пухлин. При введенні вірусу еритроїдного лейкозу природними шляхами: через рот, слизову очей, носові отвори, клоаку, трахею, захворювання на лейкоз не встановлено у птиці дослідних ліній протягом дослідного періоду. Дослідження сироваток птиці, інфікованої вірусом еритробластозу через рот, носові отвори, слизову очей, трахею, клоаку, в реакції нейтралізації показало, що значна кількість птиці, що одержала вірус, набула нейтралізуючих антитіл. Так, по лінії Д-4 таких було 33 голови, що склало 66 %. Із 38 курей лінії П-37 тільки 6 особин мали антитіла. Відсоток птиці з антитілами становив 18,2. Це свідчить про те, що піддослідна птиця була чутлива до інфікування, тобто на введення вірусу вона реагувала утворенням антитіл. Однак для провокування самого захворювання було недостатньо.При інфікованої птиці внутрішньовенно, нейтралізуючі антитіла проти збудників лейкозо - саркомної групи встановлені тільки у птиці лінії Д-4 і в значно нижчому відсотку – 37,6, ніж у такої ж птиці, де використовували природні шляхи інфікування.Отримані нами дані свідчать про неоднакову чутливість птиці до різних способів аплікації вірусу лейкозу.Досліджувана нами птиця виявилася стійкою до захворювання лейкозом при зараженні її через рот, слизову очей, трахею, клоаку, в той час як введення цього ж збудника внутрішньовенно виявило значну загибель птиці досліджуваних ліній від вірусу еритроїдного лейкозу (штам R). Неопластические заболевания - заболевания птицы отряда куриных, характеризующихся развитием лимфоидных опухолей. Повышение устойчивости птицы к образованию неоплазм путем улучшения ее генетических задатков имеет особое значение. Отбор такой птицы в естественных условиях затруднен, потому что иметь постоянно стандартную концентрацию вируса в зоне обитания птицы невозможно. В лабораторных условиях применяют искусственные способы введения вируса. Поэтому возникла необходимость в сравнительной оценке искусственного и природных способов введения вируса на способность образования опухолей.При введении птицевируса эритроидного лейкоза естественными путями: через рот, слизистую глаз, носовые отверстия, клоаку, трахею, опухолевых образований не установлено у исследовательских линий цыплят в течение ого периода исследования.Исследование сывороток птицы, инфицированной вирусом эритробластоза через рот, носовые отверстия, слизистую глаз, трахею, клоаку в реакции нейтрализации показало, что значительное количество птицы, получавшей вирус, приобрела нейтрализующие антитела. Так, по линии Д-4 таких было 33 головы, что составило 66%. С 38 кур линии П-37 только 6 особей имели антитела. Процент птицы с антителами составлял 18,2. Это свидетельствует о том, что подопытная птица была чувствительна к инфицированию, то есть на введение вируса она реагировала образованием антител. Однако для провоцирования самого заболевания было недостаточно.При инфицированной птицы внутривенно, нейтрализующие антитела против возбудителей лейкозо - саркомный группы установлены только у птицы линии Д-4 и в значительно более низком проценте - 37,6, чем в такой же птицы, где использовали естественные пути инфицирования.Полученные нами данные свидетельствуют о неодинаковой чувствительностью птицы к различным способам аппликации вируса лейкоза.Исследуемая нами птица оказалась устойчивой к заболеванию лейкозом при заражении ее через рот, слизистую глаз, трахею, клоаку, в то время как введение этого же возбудителя внутривенно выявило значительный готход птицы исследуемых линий от вируса эритроидного лейкоза (штамм R).